|
Аномалії води
Воду можна досліджувати роками, та скільки б її не досліджували, стільки ще залишається невідомих фактів про неї. Мене зацікавили аномальні властивості води. Аномалії води.
Вода є гідридом кисню — елемента шостої групи. Ми дізналися, що вчені, досліджуючи й аналізуючи властивості води, назвали їх аномальними. Перша аномалія — це виключно висока теплоємність води порівняно з іншими рідинами і твердими тілами, яку при 15 °С вважають рівною. Друга й третя аномалії води пов'язані з першою: у воді найвища в світі мінералів прихована теплота випаровування і плавлення, тобто та кількість теплоти, яка необхідна для перетворення рідини на пару та льоду на рідину. Температура льоду, що тане, незмінно однакова: 0°С. В той же час вода з навколишнього середовища повинна поглинати теплоти. Чим холодніший лід, тим легше перетворити його на воду. Подібне я спостерігала і під час перетворення води на пару. Коли б не ця властивість води, навіть у спеку випаровуватися повільно, багато озер і річок улітку пересихали б до дна. Четверта аномалія полягає в наступному:замерзаючи, вода розширюється на 9 % порівняно з початковим об'ємом. Густина звичайного льоду — 924 кг/м3, тому він легший від води і спливає на її поверхню. Коли б цієї аномалії не було, то лід не зміг би плавати, водойми промерзли б до дна… П'ята аномалія найбільш незвичайна. Усі речовини під час нагрівання розширяються, а при охолодженні стискаються. Вода також стискається під час охолодження, але вона стискається до тих пір, поки її температура не досягне +4 °С. Потім вона знову починає розширюватися, хоча температура й знижується. Шоста аномалія пов'язана з тим, що вода, як і ртуть, має найбільший поверхневий натяг. У середині рідини притягання молекул одна до одної зрівноважується, а на поверхні — ні. Молекули води, які розміщені глибше, тягнуть донизу верхні молекули. Тому крапля води начебто намагається затягти себе у вузлик. Сьома аномалія полягає в тому, що вода — найкращий розчинник. Вона розчиняє дуже багато речовин, проте сама залишається інертною і не змінюється від багатьох речовин, які розчинює. Завдяки цьому вода змогла стати носієм життя. Усі ви знайомі з кругообігом води в природі. А яким свіжим буває повітря після дощу! Дощова вода чи сніг — це фільтр атмосфери. Тож поговоримо про розчинні здатності води. Спробуймо уявити скільки тисяч вулканів протягом усіх геологічних епох викидали в атмосферу Землі отруйні гази і пил. Коли б усе це залишалося в повітрі, ні один промінець Сонця не зміг би сьогодні проникнути крізь густу чорну млу, що оточила б планету…А що вже говорити про тваринний чи рослинний світ? На наше щастя, скільки років діють вулкани, стільки ж років випадають на Землю дощі. Пронизуючи повітряну оболонку планети, краплі води захоплюють пилюку і розчиняють у собі отруйні гази. Виникає запитання: якщо вода розчиняє всі гази, що є в атмосфері Землі, то чому ж вона не розчиняє в собі саму атмосферу, крізь яку падає дощем і яка є сумішшю газів?
Справа в тому, що повітря, яке оточує Землю, також розчиняється у воді, але воно безперервно поповнюється рослинами планети. Вода, яка здається нам простою, насправді – унікальна. В цьому я дедалі більше переконуюся, коли читаю про аномальні властивості води. Я впевнена, що кожен із вас взяв для себе часточку знань про воду і дійсно вважає її незвичайною. А я вже з упевненістю можу сказати, що таких аномальних властивостей як у води, більше немає в жодної речовини! Фалес Олександра (учениця 8-А)
|
