Всеукраїнський конкурс «Шкільна бібліотека»

Всеукраїнський конкурс

«Шкільна бібліотека»

Номінація: «Бібліотека – територія читання»

                                                                                   Бібліотекар:  Г.М. Плоскіна

 

      Сучасна бібліотека – центр підтримки та розвитку культури читання

План

  1. Формування читацької компетентності молодших школярів
  2. Чинники впливу на формування читацьких інтересів
  3. Форми бібліотечної роботи для молодших школярів
  4. Формування інформаційної культури  і бібліографічне навчання.

 

«Читання – це один з витоків мислення і розумового розвитку»

  В. Сухомлинський.

Світ книг – прекрасний і дивний. За кожною обкладинкою ховається неповторна історія – зі своїми героями, подіями та атмосферою. Читаючи книги, ми занурюємося в цей світ, радіємо або засмучуємося разом з персонажами, співчуваємо їм або висловлюємо своє засудження.Читання розвиває посидючість і вміння самостійно знаходити інформацію,визначити головне.

Читання художніх і науково- популярних творів розширює ерудицію і світогляд , збагачує  знаннями про історію, культуру, мистецтво, науку. Цікаво розмовляти з людиною, яка читає, яка замислюється про прочитане, тому що їй завжди є про що розповісти, вона ніколи не сумуватиме від неробства й самотності.  Уміння читати допомагає в навчанні. Без нього не можна засвоїти всю премудрість різних наук. З читання починається справжнє навчання.

Книга – невичерпне джерело знань і відданий друг, який супроводжує нас з раннього дитинства. Книги, як вірні товариші , діляться досвідом і  відповідають на питання, які хвилюють, розкривають людську душу. Деякі прочитані історії можуть запам ятатися на все життя і навіть вплинути на долю. Вони допомагають розібратися в собі, зрозуміти, що ти за особистість, які в тебе особливості характеру. Можна багато чого дізнатися про внутрішній світ людини, якщо вона назве свої улюблені книги або літературних героїв. Тому читання – це дуже цікаве й важливе заняття, воно може допомогти в різних ситуаціях.

Сьогодні ми настільки звикли проводити вечори перед екраном  телевізора, або борознити простори інтернету, що читання книг здається вже нікому не потрібною справою, яка дісталася нам у спадок від наших батьків. Вони жили в той час, коли читання книг було модним, а власна бібліотека – мрія кожної інтелігентної родини.

Головною метою читання є розвиток особистості та підвищення її самосвідомості. Якщо дитина з дитинства читає хороші книжки, вона напевно виросте гарною людиною, тому що саме герої книг  та історії, які траплялися з ними , виховують іноді краще , ніж шкільні вчителі.  Книги допоможуть зрозуміти, що таке добро і зло, вірність та зрада, жадібність та безкорисливість, любов і ненависть, та дадуть відповідь на питання, як поводитися в тому чи іншому випадку.  Дитині варто читати книги, щоб виховувати відчуття справедливості, любов, мужність, героїзм. Сприйняття дитиною інформації, яка подається автором, може допомогти сформувати розумну особистість, здатну мислити, аналізувати.

Діти читають різні книги: одним подобаються ті книги, в яких більше діалогів, іншим – де більше дії, а деякі вважають кращими ті, де описано  героїв, або місця дії. Іноді діти читають, щоб черпати знання, іноді – щоб знаходити відповідь на питання, іноді – заради отримання натхнення, а іноді – заради розваги.

Ні для кого не є секретом, що на сьогоднішній день відбувається зниження кількості й погіршення якості прочитаного , значне зменшення кількості домашніх бібліотек, зниження рівня розуміння текстів у дітей і підлітків.

Змінилася  й модель дитячого читання. Дослідники визначають дві його складові: ділове й розважальне. Можна говорити про зовнішні фактори, які зумовили ці процеси: це криза читання, яка охопила розвинені країни, і розвиток нових інформаційних технологій, і розвиток нових інформаційних технологій, і агресивна політика телебачення , і прискорення  темпу життя і величезний вибір дозвільних занять, які прийшли на зміну книзі , і багато іншого. Але  існує  і внутрішній фактор: змінилося ставлення до книги. До літератури. Читання відійшло на периферію свідомості  й стало поруч з різноманітними хобі.  На питання: « Чи любите Ви читати ?» ,-діти дедалі частіше відповідають: « Ні, читати  не люблю, люблю дивитися телевізор, слухати музику, або спілкуватися в соціальних мережах...»

Якщо раніше  поняття «людина розумна» майже  автоматично означало «людина читаюча», то зараз, щоб виховати людину, яка читає, необхідні величезні зусилля сім ї, дитячого садка, бібліотеки, школи.   Щоб не формувати у дітей стійку відразу до читання, не  потрібно  перетворювати читання на навчальний предмет ( з оцінками, неуспішністю, перевірками на швидкість читання та ін.), бо це призводить не тільки до підвищення неграмотності, нерозуміння прочитаного, але й до руйнування сформованої навички читання. Для того щоб залучити дітей до читання, потрібно докласти багато зусиль, знати закони психічного розвитку дитини, вікові особливості та чітко уявляти, як живе сучасна дитина.

Розібратися з цими аспектами допомагає бібліотечна психологія, яка спрямована на вивченні психології читача і психології читання.

Шалений темп життя, тотальне запровадження в життя телебачення і комп ютера, навчання дитини з раннього віку призводять до інформаційних перенавантажень і, як наслідок, до зниження пізнавальної активності дітей.

Відеоряд телеекранів і комп ютерів, що не дозволяє глядачеві замислюватися чи співчувати, змінює сприйняття художнього тексту: порушується процес сприйняття цілісної структури твору, не сприймається підтекст, другий план, стомлюють описи та авторські відступи.

Читання художньої літератури, яке є найважливішим і найпотужнішим ресурсом розвитку людської особистості, у психологічній практиці може бути потужним і коригувальним інструментом.     

Шкільна бібліотека є фундаментом освіти і самоосвіти, берегинею людських знань – це не тільки зібрання книг, але й місце, де зустрічаються діти й підлітки, вчителі й батьки. Тому важливе завдання сьогодення – удосконалити її, та зробити привабливою для молоді. Бібліотека відіграє важливу роль у формуванні творчої, працелюбної особистості, розвитку в неї індивідуальних здібностей і талантів, забезпечення умов їхньої самореалізації, духовного самовдосконалення, формування вмінь міжособистісного спілкування. Вона здійсноє  бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів для засвоєння всіх напрямів навчально-виховного процесу як програмних, так і позапрограмних вимог

Одним з головних завдань бібліотеки є виховання в учнів інформаційної культури читання, вміння користуватися бібліотекою, формування в учнів потреби в систематичному читанні літератури, яка сприяє розвитку творчої думки, пізнавальних інтересів і здібностей.

Починаючи з молодших класів, шкільна бібліотека допомагає формувати читацькі інтереси й виховувати в дітей потребу самостійно читати. Без уміння читати й працювати з книгою неможливо навчити дитину отримувати знання.

Мета роботи по формуванню бібліотечно-бібліографічної грамотності школярів полягає насамперед у тому, щоб учень сам прийшов до висновку:

жоден вид діяльності неможливий без постійного знаходження інформації, а пошук інформації потребує спеціальних джерел. Для виконання цього завдання використовуються різні форми бібліотечної роботи: масові, групові, індивідуальні.

  • проведення позакласних заходів;
  • вивчення запитів школярів;
  • книжкові виставки;
  •  просте людське спілкування з читачем.

З метою формування чітких читацьких інтересів, свідомої потреби у систематичному читанні бібліотека використовує комп ютерні презентації «Книга – найкращий друг людини» . На слайдах демонструються пізнавальні картинки історії книги (віртуальна подорож «Від глиняних табличок до мультимедіа», «Найвідоміші бібліотеки України та світу»).

Метою формування позитивної мотивації до читання в учнів  є виховання грамотного читача, з творчим аналітичним мисленням.

Сучасні діти читають дедалі менше, оскільки надають перевагу комп ютеру і телебаченню. Стан дитячого читання певною мірою залежить від видавничої політики держави, стану комплектування дитячих, юнацьких, шкільних бібліотек. Недостатнє комплектування бібліотеки є найважливішою проблемою.

Дітям можна  багато розповідати про все, що відбувається в книжковому світі, але дитині потрібно видати книгу, про яку розповідаєш. Частково проблема вирішується завдяки співпраці з батьками, класними керівниками, завдяки акції «Подаруй книгу бібліотеці».

В історії розвитку людства читання  завжди  відігравало важливу роль. Сьогодні воно  пронизує усі сфери нашого життя, покладене в основу інформаційної, освітньої, пізнавальної, професійної, а також щоденної діяльності людини.

Важко уявити розвинену людину, яка б не послуговувалась читанням у повсякденному житті (читання газет, журналів, розкладів руху транспорту).

Більшість сучасних професій передбачають читання інструкцій, факсів, угод, ділових паперів, поштової кореспонденції.

Читацька культура передбачає свідомий вибір тематики читання, естетичного почуття, повноту і глибину сприйняття та засвоєння тексту. Для того , щоб зацікавити дітей читанням, батькам потрібно читати дітям книги вголос, вивчати коротенькі віршики, заохочувати дитину складати різні історії, малювати малюнки, частіше дарувати книги. Діти, слухаючи історії, розширюють свій запас слів, удосконалюють мислення. Дитяче читання можна назвати інтелектуальним ресурсом країни, головним резервом людського потенціалу нації. Розвиток читацької культури дітей та юнацтва має стати в нашій державі частиною національної політики в галузі культури і освіти. Ця проблема стане реалізованою лише тоді, коли кожен громадянин держави усвідомить залежність свого соціального статусу, рівня якості життя від якості освіти й загальної культури, зокрема читацької.

 «Читання як джерело духовного збагачення не полягає лише  в умінні читати: з цього вміння воно тільки  починається» В. Сухомлинський.

Ми маємо довести дітям, що читання приносить естетичну насолоду, що спілкування з книгою розкриває широкі горизонти перед людиною, сприяє саморозвитку особистості.

 

Формування читацької компетентності молодших школярів

Сучасний навчально - виховний процес спрямований на виховання учня-

суб єкта культури і власної життєтворчості. Школа, учитель, бібліотека, батьки мають забезпечити духовний розвиток ,і навчити учнів мистецтва творити себе і своє життя. У цих умовах пропаганда читання, виховання читацької культури, розвиток пізнавальних інтересів, формування читацької компетентності, вміння користуватися бібліотекою та книжкою - пріоритетні напрями спільної діяльності педагогів, бібліотекарів, батьків.

Читацька компетентність молодшого школяра  - це володіння комплексом читацьких знань, умінь і навичок, які дають змогу учневі свідомо здійснювати пошук книжок, відбір інформації, необхідної для виконання навчально- пізнавальних завдань. Рівень читацької компетентності виявляється у процесі сформованості повноцінної навички читання, розуміння текстів різних жанрів, обізнаності з колом читання, сформованості особистісних ціннісних суджень щодо прочитаного.

Робота з пропаганди книги і її читання проводиться за трьома напрямками: техніка читання, культура читання, читацькі інтереси.

Процес формування читацьких умінь для бібліотекаря –це:

  • надання учням рекомендацій щодо можливостецїй покращення якості навчання через звернення до різноманітних джерел  інформації, включаючи комп ютер, періодичні видання;
  • забезпечення учнів навчальною та науково – популярною літературою;
  • проведення бібліотечно-бібліографічних уроків;
  • навчання учнів навичок роботи з довідниками, енциклопедіями, словниками;
  • вивчення читацьких запитів дітей;
  • координація роботи щодо формування читацького інтересу в дітей разом з учителями;
  • інформування і популяризація нової літератури.

Нині суспільству потрібні творчі люди не лише з розвиненим інтелектом, а й з високим рівнем культури та духовності, здатні до саморозвитку, до перетворення власного життя та життя країни на краще. І саме в цьому контексті проблема формування читацької компетентності й самостійності, літературно- творчого розвитку школярів набуває особливої актуальності.

Чинники впливу на формування читацьких інтересів

Сьогодні в Україні відбувається процес відродження національної культури. За таких умов  актуальною проблемою для бібліотек залишається, залучення дітей та підлітків до світової та української класики, сучасних творів, оскільки незаперечною є роль книги у пробудженні  громадської свідомості юних громадян,  посиленні інтересу до української книги, потреби у поглибленні знань про свій народ, його традиції, звичаї та обряди.

Велика роль у пропаганді української книги  відводяться читацьким об’єднанням, гурткам;  мета яких, перш за все, ознайомлення дітей і читачів з творчістю видатних письменників, відзначення їх ювілейних дат,  презентацію нових книг.

Шкільна бібліотека – це осередок становлення громадянина- патріота України.  Це координаційний центр з питань формування національної та громадянської самосвідомості особистості. Одним із пріоритетних напрямків роботи  є виховання громадянина, яке спрямовано на розвиток патріотизму – любові до України, до свого народу, формування духовно розвинених, фізично і морально здорових громадян . Мета роботи бібліотеки: передати молодому поколінню соціальний досвід, багатство духовної культури народу, його національну ментальність, виховання почуття національної гідності, любові до рідного краю, його  духовних та історичних цінностей. Формування вміння осмислювати історію, звичаї, обряди, символіку.

Особливу увагу приділено юним читачам. З учнями молодших класів проводиться цикл бесід: «Україна - рідний край» , «Державні та народні символи України», « Конституція України» , «Гетьмани  України».

У бібліотеці є куточок, де на полицях розміщено літературу з народознавства та правового виховання. У розділі « Моя країна – Україна» є корисні посилання: видатні люди України; Державні символиУкраїни; вірші про рідну землю, мову. Відомості про поетів та письменників Закарпаття представлені в розділі «Закарпаття – рідний край» .

Все це є невід’ємною складовою виховної роботи бібліотеки серед дітей, підлітків та молоді на  засадах краєзнавства та  народознавства. Популяризація літератури про “малу Батьківщину” здійснюється методом оформлення літературних подорожей «Поети Срібної Землі», «Література рідного краю», інформаційних годин  «Мій край – моя історія» , «Село моє, для мене єдине», бібліотечних уроків , вікторин тощо.

Наймолодші користувачі книги — це насамперед слухачі, для яких процес читання є опосереднованим і полягає переважно в слуханні кимось читаючого тексту, уважному розгляданні  малюнків, прискіпливому  відгукуванню на них, візуального підтвердження почутого.

Вік першокласників вважається унікальним тому, що в цей період відбувається активний процес емоційного розвитку, тому необхідною вимогою до  текстового матеріалу для молодших школярів є його емоційна насиченість, здатність викликати в учнів різноманітні почуття.

Психологічною основою читання як творчої діяльності є уява. Читач  починається з розвитку відтворювальної уяви, він подумки уявляє об’єкт, події, персонажів, ситуації, тощо. Важливо знати, чи повністю розуміє дитина прочитане, чи встигає відтворити літературний образ у своїй уяві.

Що ж і як читають наші діти? Коло їхнього читання зумовлене віковими і психологічними особливостями, тобто  рівнем розвитку сприйняття, уваги, пам’яті, уяви дитини певного віку. Процес навчання читання рідною мовою — це система  різноманітних, але тісно пов’язаних психологічних процесів. Адже насправді ми вчимо дітей не читати, наше справжнє завдання — навчити їх розуміти, те що вони читають.Оволодіння  цим процесом вимагає від молодшого школяра досить високого рівня розвитку розумових операцій аналізу та синтезу.

Відбуваються зміни і в розвитку пам’яті. У дошкільнят запам’ятовування  переважно мимовільне. Шкільне життя молодших школярів вимагає довільного запам’ятовування матеріалу. Проте дослідження науковців доводять, що починаючи з молодшого шкільного віку,  мимовільне запамятовування виявляється продуктивнішим, ніж довільне. Те, що дитина сама вичитує з книжок, осмислює без спеціального заучення, без примусу, запамятовується краще, передбачена активізація на заучування є не менш ефективною. У цьому віці обидва види памяті — довільна і мимовільна зазнають якісних змін,  завдяки чому встановлюється взаємозв’язок між ними. У цей час  читання книг з ілюстраціями має велике значення, бо в першому класі переважає зорове запам’ятовування. Водночас для навчання велике значення має здатність утримувати в пам яті наочні образи. Твори, які читають діти мають бути з яскравими ілюстраціями.

Неможливо формувати інтерес дитини до книги, не знаючи її індивідуальних потреб. Ефективність бібліотечно-інформаційного обслуговування читачів залежить від значення читацьких інтересів. Запорукою успішного розвитку читацьких інтересів є  максимальне розкриття книжкового фонду в умовах відкритого доступу. Відкритий доступ до бібліотечного фонду це один із шляхів  прищеплення інтересу до книг, оскільки саме він дає змогу читачам детальніше ознайомитися із фондом , вибрати книгу тієї чи іншої теми. При можливості самостійно вибрати книги діти отримують задоволення від спілкування з книгою.

Форми бібліотечної  роботи для молодших школярів

Прищеплювати любов до книги, виховувати  повсякденну потребу в читанні, в поповненні знань — далеко не повний перелік завдань, які повинна втілювати бібліотека.

Інтерес дитини до предметів, що її оточують зароджується ще в ранньому  віці. Про це свідчить багато запитань, з якими вона звертається до дорослих: що це? Чому? Як? Велику допомогу в задоволенні цієї потреби надають книжки. І якщо зміст навчання та виховання, методи, якими користуються  педагоги, сприяють вихованню любові до книги, то вони є дійовими чинниками  розвитку читацьких інтересів дітей.

Перш за все дитина повинна вміти спілкуватися, знаходити та аналізувати інформацію. Учнів можна поділити на  читаючих і нечитаючих. Різниця  між ними   непомітна, але при спілкуванні — надзвичайно відчутна. Дитина, яка ще змалку виявляє інтерес до читання, менш  агресивна і більш толерантна, рідше піддається маніпулюванню і ніколи не нудьгує.

Плануючи роботу з виховання читацьких інтересів у школярів молодшого віку, потрібно враховувати, що діти своєрідно сприймають навколишній світ, відображений у книзі. Вони по-своєму ставляться до всього, що читають. Характерним для молодших школярів є інтерес до всього, що їх оточує. У розвитку читацьких інтересів учнів важливу роль відіграють почуття та емоції.

Підбираючи книги з яскравими ілюстраціями, цікавим змістом, потрібно допомогти читачеві знайти те, що йому потрібно, одночасно привчати його формулювати своє бажання.

Помічником у формуванні читацьких інтересів  у дітей є:

  • літературні ігри, які сприяють збагаченню знань, розвитку творчої уяви, образної пам’яті та мислення;
  • бесіди, які сприяють розширенню знань про книгу, формулюють читацькі інтереси;

Добирати літературу треба таку, яка цікава дитині. Книга має нести щось нове, невідоме раніше. Заохочувати дитину можна  новинками. Потрібно влаштовувати  дискусії щодо прочитаного, уважно вислухати дитину, коли вона  переповідає прочитане,  викликати  читацький інтерес. У популяризації читання велику роль відіграє індивідуальна робота з кожним читачем, яка вимагає цілеспрямованості і систематичності, починається з першого знайомства дитини з бібліотекою.

За допомогою цих заходів  наймолодші користувачі ознайомлюються з бібліотекою, книгою, історією її виникнення, правилами користування. Завдяки ігровим ситуаціям молодші школярі   вчаться співчувати літературним героям.

Як і маленькі так і старші читачі потребують допомоги у виборі книг. Для цього бібліотекар проводить рекомендаційну бесіду що має на меті:

  • допомогти вибрати літературу;
  • викликати інтерес до змісту книги.

Важливо також навчити користувачів-дітей самостійно  здійснювати пошук інформації.

Форми бібліотечних  заходів   — найрізноманітніші: бібліографічні ігри, конкурси, бліц-турніри, вікторини, змагання. Мета цих уроків: формувати в читачів загальне уявлення про бібліотеку, дати початкові знання про книгу, вчити правильно називати прізвище письменника,  назву книги, вчити виділяти  та показувати ілюстрації в книзі,  прищеплювати навички культури читання. Обов’язково слід привчати дитину звертати увагу на авторів літературних творів. Адже зазвичай діти запам’ятовують  тільки назви. Спілкуватися з книгою — слухаючи разом з батьками, або самостійно — діти залучаються до  активної мовленнєвої діяльності, розвивають навички читання,  опановують рідну мову. Можна використовувати різноманітні творчі завдання: від малювання до словесних ігор, від моделювангня ситуацій до тренінгових вправ. Наприклад, під час проведення тренінгів у бібліотеці діти можуть проявляти себе як особистості, а не як учні. Тобто в бібліотеці є можливість побачити дітей не через призму їх навчання, а як унікальних, неповторних особистостей зі своїми інтересами, поглядами на світ, захопленнями та ін.

Завдяки тренінгам дитина уникає замикання в собі зі своїми труднощами, розуміє, що її проблеми не унікальні, що й інші переживають схожі почуття, - для багатьох людей таке відкриття виявляється потужним психотерапевтичним фактором, що і є вирішенням їхніх проблем.

Під час проведення тренінгів моделюється система взаємовідносин і взаємозв язків, яка характерна для реального життя учасників , і це дає їм можливість побачити і проаналізувати закономірності спілкування та поведінки інших людей і себе в життєвих ситуаціях. У групі учасники можуть ідентифікувати себе з різними літературними –«зіграти» роль іншої людини для кращого розуміння її та себе, для знайомства з новими, ефективними способами поведінки. Емоційний зв язок, співпереживання сприяють особистісному зростанню і розвитку самосвідомості.

Бібліотренінги розвивають особистісний потенціал дітей, поглиблюють знання та вдосконалюють навички, допомагають розвивати мислення, а також успішно вирішувати життєві завдання, відкривати багату життєву перспективу.

Формування інформаційної культури і бібліографічне навчання

Інформаційна культура, як один із компонентів загальної культури особистості відіграє важливу роль в умовах зростання потоку інформації. Поняття «інформаційна культура» характеризує одну з сторін культури, пов язану з інформаційним аспектом життя людей.Критерієм інформаційної культури людини  є вміння її адекватно формулювати запит потрібної інформації, здійснювати її пошук, переробляти інформацію і створювати якісно нову.

В умовах загальної інформатизації необхідно знати не тільки популяризацію бібліотечних заходів, але й мати справу з такими поняттями як «інформаційні технології», та «компютерна грамотність».

Використання інформаційно- комунікаційних технологій є важливим напрямом роботи сучасної бібліотеки. Це досить потужний та перспективний інструмент, використовуючи який, бібліотекар сприяє самостійному  й колективному  швидкому пошуку необхідної інформації та подальшому її застосуванню. Крім того , формується учнівська інформаційна компетентність, яка виявляється в умінні застосовувати нові технології не тільки під час уроку або виконання домашнього завдання, а й впродовж усього життя. Найпоширенішими засобами є  мультимедійні презентації, найперспективнішими є соціальні мережі.

Проте, якими привабливими та всеохоплюючими не здавалися б комп ютерні засоби навчання, не слід сприймати їх як панацею й  не забувати про те, що вони не зможуть замінити книги. Саме книга сприяє формуванню логічного, образного  мислення.

Сьогодні актуальним залишається питання  елементарної бібліографічної грамотності ( вміння користуватися довідковими виданнями, каталогами, картотеками). На формування інформаційної культури впливають різні фактори -  оточення,  в якому перебуває людина, суспільні, політичні  зміни та ін.

Необхідно створити систему інформаційної освіти та навчання, в якій повинні бути задіяні шкільні бібліотеки, вчителі, а також сім я.

Розвиток нових інформаційних технологій сприяв збільшенню обсягів інформації шкільного призначення, примноженню зусиль на її збір, систематизацію, накопичення та зберігання й суттєво вплинув на інформаційне поле навчального закладу.

Система інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу вийшла за межі охоплення шкільною бібліотекою. Результатом стала втрата читачів, зниження інтересу до бібліотеки, переміщення пріоритетів на пошук інших джерел, головним з яких є Інтернет. Цей процес викликав необхідність перетворення бібліотеки на інформаційний центр, який здійснюватиме єдину державну програму національної освіти та виховання. В усьому світі шкільні бібліотеки виглядають по-різному, але вони мають однакову мету – допомогти дітям розвиватися, підготувати їх до дорослого життя. « Хто володіє інформацією, той володіє світом» - під таким гаслом проводиться спільна робота шкільної бібліотеки та педагогічного колективу школи з вивчення та забезпечення інформаційних потреб учнів. Сьогодні перед школою постає завдання не просто дати учневі потрібні знання, а сформувати людину, яка могла б адаптуватися до будь- яких умов, здатна користуватися набутою інформацією.

Перед початком кожного навчального року відбувається детальне вивчення і аналіз стану забезпечення підручниками учнів школи. Для покращення забезпеченості підручниками здійснюється перерозподіл підручників між школами району.

Інформаційна робота в бібліотеці здійснюється за такими напрямками:

  • надання інформаційно- методичної допомоги вчителям в організації навчально- виховного процесу;
  • надання інформаційно-методичної  допомоги учням в оволодінні навчальними дисциплінами;
  • надання інформаційно-методичної допомоги батькам в організації читання  й виховання дітей.

Реалізація інформаційних функцій бібліотеки здійснюється через комплектування фонду документів, який би максимально задовольняв  навчально- виховний процес, а також потреби й запити читачів. Інформаційне забезпечення навчального процесу можливе лише в тісному контакті з педагогічним колективом. Воно полягає лише в налагодженій чіткій роботі щодо систематичного інформування вчителів та учнів про нові надходження літератури, підручників,  періодичних видань; готуються інформаційні списки літератури, оформлена поличка  « На  хвилинку зупинись- нові книги подивись», зібрано рекомендації щодо написання відгуку  на прочитані книги.

 Бібліографічне навчання- це процес оволодіння знаннями і навичками під керівництвом фахівців.  Найбільш актуальними та дійовими формами бібліографічного навчання є:

  • бесіди - проводяться біля каталогів і картотек. Можуть бути групові та індивідуальні. Користувачам пояснюють призначення каталогів і картотек, методику пошуку інформації в енциклопедіях, словниках, довідниках.
  • консультація – має методичний характер ( вміщує поради про те , як правильно вибирати документи, шукати потрібну інформацію)

Бібліотечно-бібліографічні заняття – дозволяють краще популяризувати знання про книгу, бібліотеку, бібліотечні посібники та довідково-бібліографічний апарат бібліотеки.

В шкільних бібліотеках України накопичено певний досвід популяризації дитячої літератури для молодших школярів . Виховання дітей — складний процес, який потребує  погодження дій всіх соціальних інститутів, що беруть участь у вихованні підростаючого покоління — сім’ї, дитячого садка, школи, позашкільних закладів, засобів масової інформації, а також діячів літератури і мистецтва, всієї нашої спільноти. Необхідність  комплексної пропаганди дитячої книги, формування культури читання дітей сьогодні усвідомлюється більшістю бібліотекарів, які працюють з дітьми та їхніми батьками. Такий спосіб і напрям керування читанням є перспективним і соціально важливим у роботі бібліотек з дітьми.

Незважаючи на недостатнє поповнення фондів, проблеми у матеріально- технічній сфері,  бібліотеки є необхідними установами, які виконують важливу місію: формують особистість юного громадянина України, допомагають юним обдаруванням заявити про себе, закладають духовне здоров’я нації, бо є тим осередком, де виховується повага до історичного минулого своєї Батьківщини, патріотизм, активна  життєва позиція. Бібліотечне обслуговування дітей — процес духовного спілкування бібліотекаря і юних читачів, а читання є одним із найважливіших компонентів цього процесу.

«Нехай дитина прочитає небагато, але кожна книга хай  залишить глибокий слід у її серці та свідомості, щоб людина поверталася до неї декілька разів, відкриваючи все нові й нові духовні багатства»,- говорив  В.О.Сухомлинський.

Сучасна бібліотека може надати  дітям багато можливостей для розвитку творчості, фантазування. І це не лише добре сформований фонд літератури та періодичних видань. Перш за все: це можливість спілкуватися, навчатися один у одного, демонстувати власні досягнення.

 Список використаної літератури

1. Давидова Д. Л. «Читання – це ключ до майбутнього»// Шкільна бібліотека. – 2010 № 10. – с. 59-63.

2. Кривцова Н. М. Сухомлинський про виховання книгою // шк.. б-тека. –    2010 № 8. – с. 73, 74.

3. Мартинова В. «Ніч у бібліотеці: цікаво, весело і зовсім не страшно» //Бібліотечна планета. – 2010 № 1. – с.29-31.

4. Омеляненко Л. І. « Шкільна бібліотека – інформаційний центр навчального закладу» //Шкільна бібліотека.-2016 №7 .- с. 5-7

5 .Поліщук А. Використання ІКТ в роботі шкільної бібліотеки //Шкільна  бібліотека.- 2016 № 1.- с. 6

6.Ткаченко Г. Бібліотренінги як метод дитячого читання.// Шкільна бібліотека,-2016 №11.- с.2-4

7. Юхименко К. М. Сучасне читання учнів // Шкільна бібліотека. – 2010. с. 31-32.

8. Ясько В. Д.  Гуманна місія бібліотеки // Шкільна бібліотека.- 2010. № 6. – с. 19-20.