|
|
Вшановуємо Кобзаря
Щовесни, коли тануть сніги, Поет мріяв про ті часи, коли його країна буде незалежною суверенною державою, коли в Україні шануватимуться мова, культура та історія народу, а люди будуть щасливими. Своїм відважним прикладом незламності духу, жаги до волі, вірної та відданої синівської любові до рідної землі Великий Кобзар вчить нас справжнього патріотизму. Читаючи шевченківську поезію, ми відчуваємо в кожному рядку його нерозривну єдність зі своїм народом, переважання національних інтересів над особистими, вболівання за волю України.
Літературна година «Доля жінки у творчості Т.Шевченка»
…І на оновленій землі Життєвий шлях поета супроводжувався жінками з трагічною долею. Це і його рідна мати, і перше кохання , і вдова, що народила сина-кріпака, і наймичка, і дівчина, яка зазнала нещасливого кохання. Шевченко бачив у жінці духовну красу, уславлював щирість,але не прощав аморальності і жорстокості. Поет з любов‘ю і ніжністю оспівував жінку- матір, берегиню роду людського. Образи жінок у творчості Т.Шевченка символізують і багатостраждальну Україну-матір, яка зараз виборює свою незалежність.
Цікаве та пізнавальне заняття «Шевченкове слово живе поміж нас»
Одним із найбільших патріотів усіх часів і народів справедливо вважається Тарас Шевченко. Мало хто з таким вогнем душі захищав свободу і незалежність батьківщини, честь і гідність народу. Шанувати Шевченка - це значить шанувати рідну мову, культурні надбання народу. "Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття!" Під таким акордом сьогодні, 12 березня, у рамках тижня української мови та літератури з учнями 6-А та 6-Б класів було проведено цікаве та пізнавальне заняття "Шевченкове слово живе поміж нас", де діти поглибили свої знання про маловідомі факти життя та творчості Т.Шевченка, продемонстрували свої вміння у складанні сенканів, розгадуванні кросвордів, створили постер "Заповіді Шевченка українцям" та кінострічку "Стежками життя і творчості великого Кобзаря". Учні 8-Б класу поринули у віртуальну мандрівку стежками Шевченка, де колись перебував поет в різні етапи свого життя, а також долучилися до написання есе "Мій Шевченко".
Інтелектуальна гра "Як ми знаємо життя і творчість Кобзаря" та диктант "Шевченкове слово".
Зорепадом летять роки у минуле, у віки… Але в історії назавжди залишаються імена, які з гордістю вимовляє, пам'ятає і шанує людство. У перші березневі дні ми знову згадуємо великого сина нашого народу - Тараса Шевченка. 210 років минуло від дня народження поета, проте і нині живе під сонцем України Кобзареве слово до свого народу, землі. Сьогодні , вшановуючи пам'ять Тараса Шевченка , у школі проведено з учнями 8- А класу інтелектуальну гру " Як ми знаємо життя і творчість Кобзаря " та диктант" Шевченкове слово". Учні 8- 11 класів взяли участь у брейн - рингу "Стежками Шевченкового слова".Команди " Шевченкознавці " та " Серце Кобзаря" доводили свою обізнаність із життям та творчістю геніального поета.Турнір закінчився з однаковим результатом для обох команд. Ювілейний рік Тараса Шевченка триває. Тож творча й духовна подорож до священних мистецьких джерел великого поета у школі продовжується.
З іменем Кобзаря у серці
Традиційно на початку березня у закладах освіти проходить тиждень української мови та літератури, протягом якого вчителі разом з учнями організовують різні ігри, вікторини, брейн-ринги. Цьогоріч він співпав з 210 річницею від дня народження духовного батька України, Великого Кобзаря Тараса Шевченка. Під гаслом «З іменем Кобзаря у серці» розпочався тиждень у закладі освіти. Учні 9-А класу разом з учителем української мови та літератури Лендел Іриною Михайлівною підготували інформацію про цікаві факти з життя Кобзаря.
Про рід Тараса Григоровича
Предки Шевченка були козаками – несли службу у війську запорізькому та були учасниками визвольних війн та повстань.
За згадками родичів Тараса, прадід Андрій Безрідний - був вихідцем з низового козацтва, який із Запорізької Січі переїхав у Керелівку (зараз Шевченкове, інша назва села - Кирилівка). Згодом одружився на Єфросинії Іванівні Шевчисі.
Так у Керелівці з'явилася сім'я Шевченків. Згодом пара народила трьох синів Олексу, Кіндрата та Івана. Іван був одружений тричі, мав восьмеро дітей. Один з його синів - Григорій - і був батьком Тараса Шевченка.
Сам же дід Іван був грамотним селянином — умів читати й писати, знав багато цікавих історій. Тож маленький Тарас полюбляв проводити з ним багато часу, зростаючи під впливом розповідей про Коліївщину, козаччину та народних героїв — Залізняка й Гонту.
По лінії ж матері Тараса предками були Яким і Параска Бойки, що проживали в сусідньому селі Моринці, але походили з бойків Прикарпаття.
Батьки майбутнього поета були кріпаками у поміщика Енгельгарда. Коли вони одружилися, то Григорію було 21 рік, а Катерині – 19.
У свою чергу варто зазначити, що Тарас Шевченко народився не в заможній сім’ї, але й не у бідній. Хоча батько поета і був кріпаком, він був також чумаком та стельмахом, а один із дідів матері мав пасіку з кузнею. Така діяльність допомагала заробляти достатньо грошей для нормального життя. Тим не менш, із п’яти дітей у сім’ї Тарас був єдиним, хто здобув шкільну освіту та був грамотним. Він навіть трохи підпрацьовував - свої перші гроші майбутній поет заробив, відспівуючи небіжчиків у ролі помічника священика.
Тарас Шевченко ніколи не був одруженим і не мав дітей, але це не означає, що поет не мав нащадків. У нього було 23 племінника і близько 90 внучатих племінників. Дослідники налічують понад 1300 нащадків братів та сестер Тараса, у багатьох із яких була цікава доля.
Так, його небіж Йосип Шевченко став активним учасником російсько-турецької війни та героєм Болгарії. Внучатий племінник Олег Лундстрем був керівником джазового оркестру в Китаї. Онук сестри Шевченка Катерини Фотій Красицький також став художником. Він видав перший художньо-методичний підручник українською мовою "Рисування та малювання".
Більше статей... |



















